склад

I -у, ч.

1) Відповідно обладнане місце, будівля або приміщення для зберігання чого-небудь (продуктів, матеріалів і т. ін.). || чого, з чого. Велика кількість яких-небудь предметів, продуктів матеріалів і т. ін., зібраних і складених в одному місці, запаси чого-небудь.

2) кого, чого, з означ. Сукупність окремих частин, які утворюють що-небудь ціле. || Сукупність людей, що утворюють який-небудь колектив, якусь організацію. || Сукупність певних елементів, що входять у яку-небудь хімічну сполуку, речовину і т. ін.

••

Вхо́дити до скла́ду — бути складовою частиною чого-небудь.

У по́вному скла́ді — цілком, весь, повністю.

Зако́н ста́лості скла́ду хім. — один із основних законів хімії, який полягає в тому, що кожна хімічна сполука молекулярної будови має сталий якісний і кількісний склад незалежно від способу її одержання.

Склад зло́чину юр. — сукупність установлених кримінальним законом ознак, що визначають певну дію, вчинок і т. ін. як злочин.

Словнико́вий склад лінгв. — сукупність слів якоїсь мови.

II -у, ч.

1) Будова тіла людини, тварини. || чого. Будова якої-небудь частини тіла людини, тварини.

2) чого, з означ. Характерні особливості (розуму, вдачі, думок і т ін.) людини.

3) Спосіб викладу думок, манера письма. || Спосіб побудови пісні, музичного твору, вірша.

4) грам. Відрізок звукового потоку мови, що складається з одного або кількох звуків і визначається зміною наростання і спаду звучності.

••

Відкри́тий склад — склад, що закінчується на складотворний звук.